Француз Вікторія

Місто Остер, Чернігівська область, 16 років.

2 місце у конкурсі «Людина. Доля. Епоха. 2022» у номінації «Світ у дитячих руках. Література»

Очистіть душу…

Очистіть душу ніжними обіймами

І кавою, що милий зготував,

Старими, якісними кінофільмами,

І співом солов’я на сім октав.

І золотом осіннього пейзажу,

І просторіччям ранньої весни,

Жаринним поглядом липневого  форсажу

Та теплим  дотиком холодної зими.

Очистіть душу Ласкою й Любов’ю,

Духмяністю квіткової роси,

І вірою, що ми, як ті троянди,

Обов’язково дочекаємось Весни.

Той, хто любить

Він обійме тебе без галасу,

По-домашньому, в теплому затишку…

Ти не скажеш йому «Достатньо»,

Бо любов не буває у надлишку.

Той, хто любить, тихенько сповіддю

В твоє вушко  нашепче віру,

Той, хто любить, подібний соколу,

А не хижому лютому звіру.

Він за вітром розвіє тугу

І огорне тебе турботою,

Бо любов – то рушійна сила,

Що дається комусь за квотою.

Щастя – поряд

Задимлений

жовтневим туманом осінній ранок.

Крізь марево пробирається сонечко,

Нагострює свої промінці,

Щоб проникнути всередину.

На  кукурудзині, траві, листі –

Скрізь розкидала своє намисто

Срібно-чиста роса.

А який  неймовірний присмак у  туманного повітря!

Наповнювальний…

Живильний…

Емоційний….

 Бо може розбурхати мозок після тужливої ночі.

Що ще треба для щастя?!

Насолоджуйся! Цієї насолоди вистачить для всіх.

Зміни

Місто змінює людину.

 І як людина не намагається заперечити цю істину,

не виходить.

Це не означає,

що хтось стає гіршим чи кращим.

 Ні, просто стає іншим.

Потроху змінюється світогляд

і якщо б у селі ти ніколи б не пройшов повз чужу біду, то в місті інколи просто не маєш іншого вибору. Звучить якось дико, чи не так?

Обставини, гамір, скупчення людей  –

усе якось по-особливому тисне на нашу свідомість, і ти стаєш іншим… Не гіршим, не кращим, але точно іншим.