Грайворонська Наталя (Мамедова Наталія Павлівна), членкиня ТАЛ «Слобожанщина»; лауреат семінару-конкурсу «Молода Слобожанщина» 2019-2020 років; переможниця національного конкурсу малих літературних форм ім. Анатолія Лупиноса 2020; лауреат літературного конкурсу «Людина. Доля. Епоха» 2021.
Порозумілися?
В твоїх долонях сонця апельсин –
А вітер ледве сутінки колише.
Я роздивляюсь гори крізь бурштин,
І брижі муркотять «облиш… це лишнє».
Ти думаєш про нього, Я — про неї,
Шукаємо обоє крапки слів.
Лиш миготять безжурно нам лілеї
І ледь бринить над вухом крилоспів…
Чи лишнє, чи така собі заблуда,
Що раптом нас уразила обох?
За примхи Гери люди завжди люди,
Тому можливо ми таки удвох…
**********
Коли сонце сіда за рікою,
Бур’янці особливо прекрасні.
Їх смарагди заховані млою
В таємницях побожного щастя.
Хтось пісні колискові колише,
Десь шепочуть про пристрасть
в стодолах…
У безвітрі настояна тиша –
Бур’янці лиш лоскочуть подоли.
Місто надій
Догоряє конюшина,
Мляво квітнуть батоги –
Дориває цвіт шипшина,
Липень крає береги…
В середмісті нидить річка:
Лоно шите рогозами,
А над нею плач по вічка –
Три собори з образами…
Харків жде чогось від віку…
П′є в стодолі зелен-чай,
Сподівання – ті ще ліки,
Марна стежка зазвичай…
Диваки
Автобус зелений, тролейбус зелений
Шугають проспектом гаряче-шаленим.
Дерева застигли в нимім здивуванні:
Це жарт чи якесь невідоме змагання?
Кричать, галасують, шиплять та іскряться –
Чому ці потвори весь час метушаться?
Світанок зоріє чи вечір зітхає –
Вони мов сновиди без волі та краю…
Постояли б трішки, вдивились навколо: Світ дивовижний – не біляче коло.
Берегиня
Шукає тінь погожа днина,
В медах солодких тануть клени,
І серед розкошів зелених
Кілочки сухорляві тину…
Бабуня сива коло плоту
Вивʹязує шкарпетки внукам,
Щоб до останньої розлуки
Заповісти турботи дотик.
На жаль, зозуля не дарує
Надії на майбутнє літо,
Долаючи усі приміти,
У шпичок гострики гарують.
Луною десь летить «ку-ку»,
Поволі голоси зникають…
Округа шпичками змикає Усе, що сталось на віку.
"Души прекрасные порывы..." 