Центральная городская библиотека им. В. Г. Белинского продолжает работать для вас!
Сегодня мы предлагаем вам интересную встречу с известным харьковским автором-исполнителем Владимиром Фоменко.
Талантливый автор-исполнитель много лет дружит с нашей библиотекой, он много раз выступал перед посетителями литературно-музыкальной гостиной «Слобожанщина» с творческими вечерами, принимал участие в литературно-музыкальных и концертных программах.
Владимир Григорьевич в этом году стал победителем литературно-музыкального конкурса «Я сердце отдаю любви…», который наша библиотека проводила вместе с Клубом Песенной Поэзии им. Ю. Визбора.
Сегодня для всех любителей красивой музыки и хорошей поэзии поет Владимир Фоменко.
Всеукраїнський день бібліотек – свято всіх, хто має відношення до книги, читання, хто присвятив праці бібліотекаря своє життя.
Бібліотека – древня і водночас сучасна скарбниця людського розуму, це цілий світ відкритий кожному, хто любить книгу.
Справжнім помічником та порадником на шляху до знань і людської мудрості завжди були і є бібліотекарі – збирачі духовних скарбів, провідники у світ нового і непізнаного.
Саме бібліотекарі допомагають читачам бути обізнаними у сучасних проблемах і різноманітних питаннях, пізнавати реальну картину світу.
У наш час вважається нормою той факт, що в бібліотеках працюють переважно жінки. Але не так давно жінки не могли і мріяти про посаду бібліотекаря. У самих передових західних країнах жінки-бібліотекарі почали працювати в другій половині ХIХ — початку ХХ століття.
Відомі жінки-бібліотекарі працювали і в Україні.
Христина Алчевська
Христина Данилівна Алчевська була активним членом товариства «Громада»,діячі якого ставили перед собою мету відновити єдність інтелігенції з народом, сприяти народному просвітництву.
Христина Данилівна склала іспит на право викладати і у 1862 році заснувала приватну безкоштовну недільну школу для жінок. Також Алчевська була однією із засновників Харківського товариства поширення в народі грамотності, а також Першої народної бібліотеки-читальні.
Поряд з просвітницькою діяльністю, Христина Данилівна займалася й бібліографічною справою. З ініціативи Алчевської та під її керівництвом було видано тритомний рекомендаційний покажчик книг «Что читать народу?»(1884–1906), який на виставках в Антверпені, Чикаго і Парижі отримав найвищі нагороди. У ньому понад 4 тис. рецензій, відгуків, анотацій близько 80 авторів (учителів, викладачів, професорів і просто читачів) на твори зарубіжної, російської та української літератури. Сама Алчевська написала 1150 анотацій. Авторський колектив під її керівництвом підготував також 3-томний посібник «Книга взрослых»(1899–1900), що впродовж 1899–1917рр. витримав 40 видань. Вона – авторка мемуарів «Передуманное и пережитое»(1912), методичних статей з навчання дорослих, укладач «Каталога книг»та «Програм викладання у недільних школах».
Любов Хавкіна
Любов Борисівна Хавкіна була не просто видатним бібліотекарем і бібліотекознавцем, вона стала засновницею бібліотек і великою подвижницею бібліотечної справи.
У 1891р.вона виступає одним з організаторів першої харківської безкоштовної бібліотеки, публікує науково-популярні книги, видає бібліотекознавчі праці, за одну з яких – «Керівництво для невеликихбібліотек»– обирається почесним членом Російського бібліографічного товариства.
У 1913р. в Москві при Народному університеті, на основі складеного нею проекту, відкрилися перші в Росії курси бібліотекарів. Любов Хавкіна поєднує викладання на курсах цілого ряду дисциплін з роботою в харківській публічній бібліотеці (у 1914р. її обирають до правління бібліотеки) та зарубіжними поїздками. На американському досвіді заснована її робота «Авторськітаблиці»(1916) – правила розстановки книг на бібліотечних полицях і в бібліотечних каталогах. Ці таблиці авторських знаків й сьогодні використовуються в бібліотеках і іменуються в просторіччі «таблицями Хавкіної».
Евдокія Ольшанска
В 1952 році Євдокія Миронівна Ольшанська закінчила філологічний факультет Київського педагогічного інституту, викладала в школі, працювала вбібліотеці.
Вона організувала та була керівником клубу поезії «Родник», зав. відділом в журнал «Ренессанс».Завдяки Ольшанській, відомій шанувальниці творчості Ганни Ахматової, в 1989 році, до 100-річчя від дня народження поетки, в Києві з`явилась вулиця Ганни Ахматової, бібліотека її імені.
Леонора Рахліна
Український краєзнавець та мистецтвознавець, києвознавець, екскурсовод, організатор києвознавчих клубів «Літопис» та «Кліо».
Леонора Рахліна навчалася у Ленінградському бібліотечному інституті ім. Крупської на факультеті бібліографії. З 1959 по 1961 роки працювала у Центральній медичній бібліотеці Києва. 1979 року при бібліотеці ім. Гоголя Леонора Рахліна засновує києвознавчий клуб «Літопис»,що з часом перетворилося на історико-краєзнавче об’єднання «Кліо».Безпосередньо у бібліотеці засідання клубу проходили до 1982 року. Матеріали засідань зараз зберігаються у архіві бібліотеки.
Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Бєлінського добре відома як визначний заклад культури, що має тривалу й цікаву історію. Протягом 80-років від дня заснування у бібліотеці формувався особливий підхід до культурно-просвітницької роботи серед різних груп населення. Бібліотека тісно працює з творчою елітою Харкова, проводить цікаві заходи: конкурси, вікторини, фестивалі. Завдяки високопрофесійній праці співробітників бібліотеки, читачі мають змогу цікаво та корисно проводити своє дозвілля.
Міжнародний жіночий клуб духовного спілкування «Лада» щиро вітає працівників Центральної міської бібліотеки ім. В. Г. Бєлінського з професійним святом і бажає творчого натхнення, цікавих ідей та багато нових вдячних читачів.
В рамках работы онлайн литературно-дискуссионной платформы «Современник» онлайн проводится выставка работ талантливой художницы Елены Кисловской под названием «Мальовничий світ Олени Кисловської».
Для читателей Центральной городской библиотеки им. В. Г. Белинского это не первое знакомство с творчеством Елены Кисловской. Она много раз была гостьей Центральной городской библиотеки им. В. Г. Белинского, выступала перед посетителями литературно-музыкальной гостиной «Слобожанщина», как поэтесса и писательница.
Елена Кисловская родилась в Краматорске. Окончила филологический факультет Донецкого университета. Живет и работает в городе Дружковка. Елена член Национального союза журналистов Украины, член межрегионального союза писателей Украины, член Международного женского клуба «Лада».
Еще одно увлечение Елены Кисловской – художественное творчество, которому талантливая женщина посвящает много времени.
Сегодня Елена для читателей и гостей Центральной городской библиотеки им.В. Г. Белинского презентует свою выставку графических работ «Мальовничій світ Олени Кисловської».
Графические работы Елены Кисловской были напечатаны на страницах литературно-художественного альманаха «Я – женщина..» Международного женского клуба духовного общения «Лада» и имели огромный успех.
Сегодня у читателей и гостей Центральной городской библиотеки им. В. Г. Белинского есть замечательная возможность познакомиться с графическими работами Елены Кисловской, насладиться лаконичными, но такими проникновенными жизненными сюжетами…
Искренне желаем вам интересного просмотра и ждем ваших отзывов.
Литературный дневник Международного женского клуба духовного общения «Лада»
Международный женский клуб духовного общения «Лада» объединил талантливых поэтесс, творчество которых радует читателя, заставляет думать, принимать решения… Но поэту важен не только отклик читателя, но и оценка коллег по перу. В нашем клубе поэтессы собирались на литературные вечера, читали свои стихи, слушали других авторов. Сегодня мы работаем в жестких условиях карантина и предлагаем виртуальные встречи с поэтессами нашего клуба – своеобразный литературный дневник. На страницах литературного дневника можно будет поместить несколько самых ярких стихов, которые стали визитной карточкой поэтессы.
Ольга Звягина одаренная поэтесса, хорошо известная харьковским почитателям поэтического слова. Она много выступает на разнообразных творческих площадках нашего города, принимает активное участие в литературно-музыкальных вечерах и концертных программах.
Кроме активной литературной деятельности Ольга Звягина много времени уделяет общению с молодыми поэтами. Она много лет является членом Международного женского клуба духовного общения «Лада», где активно работает, принимает участие в творческих конкурсах и вечерах.
С Центральной городской библиотекой им. В. Г. Белинского Ольгу Звягину связывает многолетняя творческая дружба, она много раз выступала перед посетителями литературно-музыкальной гостиной “Слобожанщина” с интересными творческими вечерами и композициями.
Приятно, что талантливая поэтесса впервые презентовала свой новый поэтический сборник «Я – есть!..», в который вошли совсем новые стихи и уже хорошо известные произведения, именно в Центральной городской библиотеке им. В. Г. Белинского.
Поэзия Ольги Звягиной очень женственная, проникновенная и искрения. На стихи Ольги Звягиной написано много песен и эти песни – настояний подарок для благодарных слушателей, почитателей творчества талантливой поэтессы…
Особенно интересным стал творческий дуэт Ольги Звягиной и известной исполнительницы и автора музыки Елены Голентовской. Песни «Жасминовый куст», «Подари мне, милый, хризантемы…» стали любимыми у харьковских поклонников интересной поэзии и красивой музыки.
Сегодня мы предлагаем вам вместе насладиться стихами Ольги Звягиной и послушать песни на ее стихи в исполнении Елены Голентовской. И так набираем в интернете «Песни в исполнении Елены Голентовской на стихи Ольги Звягиной»… и слушаем, слушаем, слушаем.
В этот выцветший вечер осенний
В этот выцветший вечер осенний
Красной птицей покажется даль,
Сумрак душу окутает тенью…
В этот вечер чего мне так жаль?
Запах грусти от горькой рябины,
Месяц скоро засветит свечу,
Гроздья зрелые, словно рубины…
Боже правый, чего я хочу?!
Ветер влажные сушит ресницы,
Тело замерло, мысли тихи —
Я в объятьях вечерней зарницы…
Дышат болью, тоскою стихи!
Ветка листья небрежно бросает,
Морщит, мысль воспалённая, лоб…
Руки мёрзнут, а щёки сгорают!
Жизнь беспутная, вся как озноб!
Пальцы ищут на шее невольно
Крестик, скрытый под старую шаль…
В этот вечер, чего мне так больно?!
Что мне хочется, что же так жаль?!
* * *
Я птица…
Я птица с раненым крылом,
На белом — чёрная пометка…
Надрыв тоски – судьбы излом
Живёт в моей железной клетке!
На праведном – большой порез,
На правом, что всегда честнее…
Знать, видно, посмеялся бес
И от того кровит, чернеет!
Как больно…, видно поделом!
И вдохновенью не пробиться!
Унынье с каменным лицом
Мне колет грудь стальною спицей.
Ведь настежь дверца, что ты ждёшь?
Нет сил? – Мне голос ниоткуда –
Всё держит клеть, и не уйдёшь…?
Молись и совершиться чудо!
Вспорхни, превозмогая боль!
Лети, истерзанная птица…
Тебе летать назначил Бог,
На воле петь, а не томиться!
С его же помощью святой
Не может быть тебе преграды.
Пусть мир восполниться тобой –
Душой, что рождена крылатой!
* * *
Наше счастье
Пала грусть на сердце, оставляя метку –
Краденое счастье бьётся птицей в клетке…
Выпустить на волю, знаю не под силу-
Это невозможно, мой дружочек милый!
Ах, открыть бы клетку, взять бы эту крошку-
Счастье наше, милый, в тёплую ладошку!
Греть его дыханьем, ласковым словечком.
Господу поставить за спасенье свечку!
Вылечить все раны и омыть в купели…
Вольное, родное – холить и лелеять!
"Души прекрасные порывы..." 