Бородай Олег Миколайович

Знайомтеся, член літературного об’єднання «Нива».

Я, Бородай Олег Миколайович, народився в Миргороді Полтавської області 23.05.71 р. Закінчив школу з відзнакою.

Велике враження склали розповіді бабусі (яку вивезли під час війни у Німеччину) та обох дідусів, які воювали, про Другу Світо— ву війну, про голодомор. Виховувався у любові до рідної землі. Закінчив Полтавсь— кий педінститут ім. Короленка за фахом викладач фізики і математики. З 2015 року почав серйозно захоплюватися по— езією і писати вірші та пісні. Це для мене, як віддушина, — хочу поділитися своїми емоціями, переживаннями, враженнями з

людьми. Зробити себе і навколишній світ хоч трішки кращим.

 * * *
Все тримається на любові,
на тяжінні палких сердець…
Досить болю і досить крові.
Чи урветься Творцю терпець?

Розумію, що все — непросто.
Здерти б ворогу маску з лиця!
На війні відчуваєш  гостро,
що готовий іти до кінця.

Лихоліттю немає краю,
і берешся за зброю знов…
Та одне тільки твердо знаю —
нас врятує лише любов!

* * *
Розділяє нас відстань,
мій вік (молода ти занадто для мене), —
я вже битий життям чоловік,
а для тебе все — свіже, зелене.

То чому ж ми настільки близькі,
Може, маєм споріднені душі?
Чом зійшлися стежинки вузькі?
Зрозуміти, хоч важко, — все ж мушу.

Помилятись — вже часу нема
(наробив помилок я чимало).
А надворі — вирує зима,
та у грудях тепліше враз стало.

Бо я радий від того, що є
десь далеко ти — гарна і ніжна.
Полонила ти серце моє,
загадкова зоря білосніжна.

Наш стайт